Пресс, Юліан (1960-). Знайди злочинця. Місце злочину: монастир “Воронів камінь” [Текст] : збірка детективних історій / Ю. Пресс ; пер. з нім. Р. Матієва ; іл. автора. – Тернопіль : Навч. книга-Богдан, 2019. – 128 с.
Привіт всім любителям детективного жанру!
Я, Почитайка, пропоную вам другу книгу неперевершеної серії детективів Знайди злочинця, відомого німецького письменника Юліана Преса. далее »
Як ти знаєш, сьогодні 25 лютого відзначається день народження Лесі Українки.
А чи знаєш ти, що ця відома поетеса дуже полюбляла морозиво, а особливо ожинове. Готувала його сестра Ізидора чи мама Олена Пчілка. Рецепт був простий: ягоди ожини перетерли з цукром та льодом. Проте, ми пропонуємо приготувати інший варіант морозива, який також неодмінно сподобався би письменниці…. далее »
22 лютого 1806 року народився Левко Боровиковський, український поет-романтик, етнограф, філолог. 1826–1830 навчався на філософському факультеті Харківського університету, приєднався до групи поетів-романтиків. 1838–1855 викладав історію, російську словесність та латинську мову в гімназіях. Дебютував поемою-билиною “Пир Владимира Великого”, опублікованою російською мовою в журналі “Вестник Европы” (1828). Один із зачинателів української романтичної течії, вніс у літературу нові сюжети, мотиви, теми. Розквіт поетичної творчості припадає на 1830-ті – 40-ві роки. У цей період Боровиковський створив багато балад, пісень, віршів, дум та байок. Найвідоміший твір – балада “Маруся” (1829) – вільна переробка балади В.Жуковського “Светлана”. У творах на історичні теми висвітлював історичне минуле України в дусі ідей офіційної “народності”; у байках та віршах – переважно етичні та побутові проблеми. За життя поета була опублікована лише одна його книга “Байки й прибаютки” (1852), написана живою народною мовою. Боровиковський збирав народні пісні, прислів’я, повір’я, працював над словником української мови. Один з найперших перекладачів тв. О.Пушкіна й А.Міцкевича українською мовою.
Відомий сучасний письменник Медвідь (спр. прізвище Медвєдєв) В’ячеслав Григорович народився 22 лютого в селі Кодня Житомирського району в сім’ї службовців. Старшокласником впевнено торував творчу стежину на шпальтах житомирської районної газети. Писав про людей, прагнучи неодмінно хоч якоюсь рискою відтворити особливості сільських традицій, звичаїв, обрядів, захоплювався майстрами народної творчості, умільцями, прагнув зберегти найхарактерніші висловлювання в їх недоторканій красі.
Після закінчення 1968 року середньої школи із срібною медаллю їде до Києва і складає іспити на відділення філології Київського держуніверситету. Не набравши потрібних балів подає документи до Київського інституту культури, куди його зараховують на бібліотечний факультет, відділення масових та наукових бібліотек. Після закінчення навчання В’ячеслав Медвідь їде за направленням до Ужгорода, де працює методистом у Закарпатській обласній бібліотеці для дітей. Потім служба у збройних силах. З армії повернувся до Ужгорода, але не надовго. У 1975 році повертається до Києва, працює у різних бібліотеках міста, у мережі книготоргу, видавництві «Дніпро». З 1988 року – на творчій роботі.
Володимир Кирилович Малик (справжнє прізвище — Сиченко) народився 21 лютого 1921 року в с. Новосілках Макарівського району на Київщині в селянській родині. Філологічну освіту здобув у Київському університеті (1950). Потім тривалий час викладав у школі українську мову й літературу. Першу його книжку — віршовану історичну казку «Журавлі-журавлики» (1957) — із задоволенням прочитали діти й дорослі. Згодом побачили світ історичні поеми й легенди молодого автора — «Чарівний перстень», «Месник із лісу», «Червона троянда», «Микита Кожум’яка», «Воєвода Дмитро». Успішно працював письменник і в галузі прози. Юних читачів полонили цікаві, гостросюжетні повісті «Чорний екватор», «Новачок», «Дві перемоги», «Слід веде до моря», «Двоє над прірвою». Письменник став широко популярним серед своїх читачів — дітей та юнацтва. Творчим досягненням Володимира Малика, безперечно, є його історичні романи «Посол Урус-шайтана» (1968), «Фірман султана» (1969), «Чорний вершник» (1976), «Шовковий шнурок» (1977), що склали тетралогію «Таємний посол», а також романи «Князь Кий» (1982) та «Черлені щити» (1985). далее »
Міжнародний день рідної мови був встановлений у листопаді 1999 року на ХХХ сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО з метою захисту мовної й культурної багатоманітності.
Історія дня, на жаль, має трагічний початок. 21 лютого 1952 року у Бангладеш (Східний Пакистан) пакистанська влада жорстоко придушила мітингувальників (це були переважно студенти), які висловлювали свій протест проти урядової заборони на використання в країні своєї рідної – бенгальської, мови. Після проголошення незалежності Бангладеш у 1971 році, цей день відзначають в країні як день мучеників, вшановуючи пам’ять загиблих за рідну мову. Саме за пропозицією цієї країни ЮНЕСКО проголосило 21 лютого Міжнародним днем рідної мови.
Пресс, Юліан (1960-). Знайди злочинця. Операція “Золотий скіпер” [Текст] : збірка детективних історій / Ю. Пресс ; пер. з нім. Р. Матієва ; іл. автора. – Тернопіль : Навч. книга-Богдан, 2019. – 128 с.
Привіт всім любителям детективного жанру!
Я, Почитайка, пропоную вам першу книгу неперевершеної серії детективів Знайди злочинця, відомого німецького письменника Юліана Преса. далее »
Дорогий друже, 25 лютого Україна відзначатиме день народження Лесі Українки, а 2021-ий оголошено її роком на державному рівні. Ця геніальна волинян кавідома не лише своєю літературною творчістю, перекладацькою діяльністю, активною громадянською позицією, любов’ю до всього українського , а й неймовірною силою духу і неабияким характером. Але, окрім всього перерахованого, вона була прекрасною господинею, чудово вміла куховарити. Причому – навіть до цієї справи підходила творчо. Так, з однієї з поїздок до Кавказу вона привезла декілька кущів кизилу і посадила їх в своїй дворянській садибі, що в селі Колодяжне на Волині. Кущі не просто прийнялися, вони ще й почали давати рясні плоди, з яких поетеса готувала надзвичайно чудове варення рецептом якого ми сьогодні поділимось з тобою….
