Архив за 12 Січ 2021

Джек Лондон

Літературу ХХ століття годі уявити без Джека Лондона. Біографія американського письменника була такою ж захопливою й багатою на пригоди, як і твори автора.

Джон Ґріффіт Чейні (справжнє ім’я письменника) народився 12 січня 1976 року в місті Сан-Франциско. Прізвище Лондон отримав від вітчима – коли малому Джону Ґріффіту було 8 місяців, матір взяла шлюб із фермером Джоном Лондоном. Підліткове і юнацьке життя Джека Лондона було складним: хлопець змушений був працювати продавцем газет, прибиральником, працівником консервної фабрики, матросом на промисловій шхуні. Саме перше плавання стало поштовхом до творчості: після повернення Джек Лондон написав нарис і здобув за нього премію місцевої газети. У 1897 році майбутній письменник вирушив на Аляску в пошуках золота. Хоча заробити Джеку Лондону не вдалося, він спілкувався зі старателями й запам’ятовував їхні цікаві розповіді. Повернувшись додому, він почав писати твори, засновані на реальних подіях. Одна за одною виходять збірки оповідань, а а також романи «Дочка снігів» та «Морський вовк», що приносять авторові успіх і знаменитість.

далее »

Харукі Муракамі

Харукі  Муракамі  — японський письменник  і перекладач.  Його твори перекладені 16-ма мовами світу.

Народився 12 січня 1949 року в Кіото. Дитинство провів у портовому місті Кобе. Змалку читав твори англійських письменників, спілкувався з іноземцями і ще в молодості зрозумів, що японська література потребує серйозної модернізації.

далее »

Шарль Перро

Шарль Перро — відомий французький письменник-казкар, поет і критик. Член Французької академії з 1671. Народився 12 січня 1628 року в сім`ї судді Паризького парламенту Пьера Перро і був молодшим з його семи дітей (разом з ним народився і брат-близнюк Франсуа, помер через 6 місяців). Один з його братів, Клод Перро, був відомим архітектором, автором східного фасаду Лувру (1665—1680). Вчився в університетському коледжі Бове, який, проте, кинув, не доучившись. Купив ліцензію адвоката, але незабаром, наскучивши суддівською посадою, поступив клерком до свого брата архітектора Клода Перро і увійшов до довіри до Жана Кольбера, так що в 1660-х рр. він багато в чому визначав політику двору Людовика XIV в області мистецтв. Завдяки Кольберу, він 1663 р. призначений секретарем знов створеної Академії написів і витонченої словесності; він також був генеральним контролером Сюрінтендатства королівських будов. Після смерті Кольбера (1683) він в 1695 р. позбувся місця секретаря.

далее »