Бібліотечна гавань

Привет, читатель!
Представляю твоему вниманию роман Рафаэля Сабатини “Морской ястреб”.
Рафаэль Сабатини известен как английский автор, но его детство и молодые годы прошли, помимо Англии, в Италии, Португалии, Швейцарии и Франции. Его отец был итальянцем, мать — англичанкой, и оба они — успешными оперными певцами. Столь незаурядная профессия заставляла семью часто переезжать. Путешествия подарили писателю знание нескольких европейских языков и множество наблюдений и зарисовок для будущих произведений.
В 15 лет Рафаэль обосновался в Англии: служил коммерсантом и начал писать рассказы. К 20 годам он уже публиковался в литературных журналах, в 24 опубликовал первый роман. С этого момента он посвятил все свое время литературе, получая внушительные гонорары за книги, которые мгновенно становились популярными.
С началом Первой мировой войны Рафаэль Сабатини служил переводчиком в специальном ведомстве британской разведки.
В 1920-е годы он написал самые успешные романы, прославившие его имя на весь мир. Интересный факт. Внимание к морской и пиратской тематике у Сабатини появилось под влиянием произведений и Даниэля Дефо, в особенности его «Всеобщей истории пиратства». далее »

“Математичні пригоди слоненя Лу і його друзів” – це запрошення зануритися у світ захоплюючих, часом досить непростих задач.

Ця книга для всіх, хто любить мислити, почуває себе винахідником, творчою особистістю. Кого не лякають перешкоди, хто з посмішкою долає задачі – “родзинки”і задачі “фортеці”.

Подана у книзі колекція задач переконує, що математика може бути радісною, хвилюючою дарувати подив та натхнення.

Ніхто Вам не скаже точно, коли і чому слоненя Лу полюбило математику.

Можливо, це сталося тоді коли хтось із звіряток запитав його: “Три слоника – скільки буде ніг?” Поміркувавши і грайливо посміхнувшись, Лу відповів “Чотири, бо скільки слоника не три, однаково в нього чотири ноги!”.

Можливо, ще й тому, що слоненя народилося вигадником та фантазером.

А втім, не так вже й важливо, звідкіля в Лу така приязнь до математики. Краще поговорити про цю приязнь. І тут на Вас чекають надзвичайні математичні історії та пригоди, в яких Лу та його друзі є активними учасниками.

Отже, пригоди слоненяти Лу зацікавлять учня будь – якого віку, його батьків, а також викладачів і студентів.

Доброго дня, мої любі читачі!
Сьогодні пропоную пригадати видатний твір Олекасандра Дюма “Три мушкетери”
Д’Артаньян, головний герой роману «Три мушкетери», — особа історична.
Імена мушкетерів — Атос, Портос та Араміс існували насправді. Атос народився у провінції Беарн. Про його життя збереглося небагато відомостей. Він був чудовим фехтувальником. Помер 1643 р. — певно, його вбили на дуелі, оскільки тіло було знайдене біля ринку Пре-о-Клер — улюбленого місця дуелянтів. Портоса звали Ісааком де Порто; він походив зі знатного роду, відомого й у XIX ст.; служив у загоні королівських мушкетерів. Араміс — справжнє його ім’я Араміц — якийсь час жив у долині Баритон; він теж був мушкетером. далее »

В «Повести о Манко-Смелом — охотнике из племени Береговых Людей» автор Сергей Писарев на основании материалов многочисленных археологических раскопок воссоздал жизнь древних лесных охотников и рыболовов. В книге вы сможете познакомиться с первобытной культурой, бытом, обычаями людей каменного века. В биографиях главных героев повести, сценах охоты и войны, путешествиях и приключениях раскрываются яркие картины общественной и хозяйственной жизни племен далекого от нас времени.
“Отдельно от взрослых сидели юноши. Они не прошли еще обряда приобщения, и у них нет ни пера на голове, ни татуировки на груди. Они не имели даже настоящих имен, отзывались на короткие клички.
Когда собравшиеся охотники расселись, Ахин сунул руку в корзину и вынул оттуда щенка, который перестал от страха шевелить лапками и прижал к голове свои маленькие ушки. далее »

Данський письменник Ганс – Крістіан Андерсен (1805 – 1875) написав багато. У його літературній спадщині є і вірші, і романи, і драматичні твори.

Та всесвітньої слави він зажив найбільше своїми казками, яких написав понад півтори сотні.

Особлива доля судилася казці «Мати». Історія її така. У червні 1875 року Данія урочисто відсвяткувала сімдесятиріччя Ганса – Крістіана Андерсена. На святкуванні король Данії Крістіан ІХ нагородив письменника орденом Командора першого ступеня.

У зверненні до Андерсена від усього данського народу повідомлялося про те, що триває збір грошей на спорудження пам’ятника письменникові, що вже зібрано 24000 крон. Андерсена навіть було запрошено взяти участь в обговоренні проектів майбутнього пам’ятника.

Але особливо зворушив ювіляра один скромний дарунок – невеличка книжечка, в якій була вміщена його казка «Мати», – в оригіналі й у перекладах на чотирнадцять різних мов. Книжечку подарували Андерсенові упорядники – французький філолог Жан Піо та відомий мовознавець, професор Копенгагенського університету Вільгельм Томсен. Книжечка ця мала засвідчити ту велику популярність, якої досягла творчість Ганса – Крістіана Андерсена у світі.