Бібліотечна гавань

Фотофакт. Совенок по имени Фуку и котенок по имени Маримо, живущие в кафе Осако, стали лучшими друзьями и просто не представляют себе жизни друг без друга.

Однажды утром Медвежонок проснулся и подумал:

«В лесу много зайцев? а мой друг pаяц — один. Надо его как-нибудь назвать!»

И стал придумывать своему другу имя.

«Если я назову его ХВОСТИК, — думал Медвежонок, — то это будет не по правилам, потому что у меня тоже есть хвостик… Если я назову его УСАТИК, это тоже будет нехорошо — потому что и у других зайцев есть усы… Надо назвать его так, чтобы все-все сразу знали, что это — мой друг».

И Медвежонок придумал. далее »

Послухай історію

Усе, що написано у цій книжці – щира правда!

     Десь в українських Карпатах  є незвичайне місце – Чарівний Ліс. Чому незвичайне – тому, що усі тамтешні звірята знають людську мову,  ходять у школу, дружать і допомагають один одному.

     Так от, у цьому лісі живе слоник, на ім’я Дзвоник. Він – першокласник. Але у школу ходити не любить. І не тому, що йому не подобається навчатися. Навпаки – дуже подобається. Але, на відміну від інших учнів-звірят, він такий великий і незграбний, що завжди на когось випадково наступає. Не рятує навіть дзвіночок, що йому мама на хвостика прив’язала. далее »

Всім привіт! Скажу одразу – після прочитання цієї казкової історії той,
хто боявся мишей, перестане їх боятися. Не вірите? Можемо перевірити!

Отже, коротенько про цю книжечку: маленьке мишеня Сильвестр було зовсім самотнє, адже ніхто не хотів мати за друга сіру мишу. Одного дня, почувши, як хлопчик грає на скрипці, Сильвестр змайстрував собі малень
кого ключика-скрипку і… це змінило його життя.

Цю чудову історію про дружбу мишеняти і хлопчика написала й намалювала талановита 19-річна художниця з Мелітополя Дана Кавелі.

Тож, приємного вам читання!

Одного разу в лісовому магазині зайчик Дмитрик купив велику жовту парасолю. Таку велику, що насилу доніс її додому. Дмитрикові друзі – їжак, миша та білка почали сміятися:

– Дмитрику, навіщо тобі така велика парасолька? Замість штанги – щоб великі м’язи накачати?

–  Смійтеся” – сказав зайчик. – Хтозна, може, ця парасоля не тільки мені у пригоді стане?

Зранку погода була теплою та сонячною. Звірята побігли у своїх справах. І раптом сонце сховалося за хмарами, стало темно, і почалася жахлива злива.

Ввечері Дмитрик занепокоївся: “Де ж мої друзі? Узяв він свою здоровенну парасолю й пішов друзів шукати. Йшов Дмитрик крізь дощ та вітер, йому було дуже важко нести свою парасольку, та він не здавався! далее »

“Привіт! Я песик. Мешкаю в хатинці біля струмка по той бік пагорба. У мене є червона кулька. А ти маєш жовту кульку, чи не так? Скажи, хто ти? І чи смакують тобі гарячі грінки з маслом? Щиро твій песик.”

Саме через такий незвичайний лист-запрошення, який віднесла його повітряна кулька незнайомцю з жовтою повітряною кулькою, песик знайшов собі друга.  А от хто став його новим другом – читайте в ось цій книжці.

Теплін, Сем. Казки-п’ятихвилинки на добраніч [Текст] : [для дітей дошк. віку] / С. Теплін ; пер. з англ. В. І. Наливаної ; іл. Е. Ятковська. – Київ : Країна Мрій, 2014. – 104 с.

Всім привіт!  Усім малятам від 2 до 102 рекомендую  наступну чудову книжку видавництва А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА про справжню самовіддану дружбу та непрості випробування . А написав її  відомий український дитячий письменник Юрій Ярмиш. Проілюструвала книжку молода київська письменниця Юлія Мітченко.

Одного разу маленьке Солов’ятко випало з гнізда!.. Раптом біля куща з’явилася хитра Лисиця і вже хотіла його схопити…  Але сміливий Їжачок відважно його захистив.

Продовження цієї казкової і, як на мене, трохи сумної історії читайте далі у книжці.