Правила гри:
- На початку гри всі збираються разом, потім ведучий, ставши лицем до стіни, голосно рахує до 100 (або іншого числа). Інші в цей час ховаються. Дорахувавши до 100, той, що водить, йде шукати тих, хто сховався.
- Іноді перед цим потрібно було сказати «раз-два-три-чотири-п’ять, я йду [усіх вас] шукать».
- Побачивши того, хто сховався, ведучий повинен першим добігти до місця, звідки він почав пошуки, і торкнутися рукою стіни, вимовивши домовлені слова, що відрізняються в різних регіонах («чека», «палочка-виручалочка», «пали-вири», «кули-кули» , «туки-руки», «туки-туки за себе», «бан-барабан за себе», «стук-стук за себе», «пали-стукали», «тук-тук я», «тра-та-та за себе»).
- Кожен, хто сховався, намагається першим зробити те ж саме.
- Наступним ведучим є той, кого знайшли першим, а якщо не знайшли нікого — той же, що і минулого разу. Ховатися за спиною або поруч з ведучим не можна.
Вільні гравці можуть допомагати тим, кого ще не знайшли, викрикуючи підказки типу:
«Сокира-сокира, сиди як злодій і не визирай у двір» — означає, що момент для появи дуже несприятливий;
«Пила-пила, лети як стріла» — протилежне значення: є можливість обігнати того, що водить, а значить, пора вибігати з укриття.На заході також поширений варіант гри, який називається «Сардинки».
- У цьому варіанті ховається один, а шукають його всі інші. Той, хто знайде його першим, ховається разом з ним. Потім до них приєднується наступний, хто їх знайде, потім по черзі всі інші. Гра закінчується, коли останній гравець приєднується до інших. Він оголошується програвшим і зазвичай ховається наступним. У сардинки часто грають у темряві.
(Продовження читай у наступному пості)
Залишити відповідь