Індичка від Скруджа

Привіт, юний кулінар!

Ти, напевно, чув історію, яка сталася з героєм твору Чарльза Дікенса “Різдвяна пісня у прозі : святовечірнє оповідання з привидами”. Головний герой твору — власник торгової спілки «Скрудж і Марлі». Скрудж — дуже скупа і жорстока людина. «Через холод у душі і вся постать його немов заморозилася: ніс загострився, щоки зморщились, хода стала скутою, очі почервоніли, тонкі губи посиніли, а голос, хитрий та прикрий, скрипів». Люди боялися і не любили його, Скрудж не поважав Свята, вважав це нісенітницею, не вмів радіти. Увечері напередодні Різдва він образив племінника, вилаяв свого працівника. А вночі в його будинку з’явився привид його товариша і колишнього компаньйона Марлі, який помер кілька років тому. Привид Марлі розповів, як він тепер розкаюється і страждає через те, що не робив добрих справ за життя. І пообіцяв, що Скрудж вночі зустрінеться з Духом Минулого, Духом Теперішнього та Духом Майбутнього Різдва. Подорож Скруджа у своє дитинство, в теперішнє та майбутнє допомогли йому багато чого зрозуміти. Це так вплинуло на нього, що він зробився зовсім іншою людиною: давав щедрі пожертви бідним, допоміг сім’ї клерка Боба Кретчета, привітно ставився до племінника — сина улюбленої сестри Фанні.

“– Я пошлю індичку Бобові Кретчиту! – пробурмотів Скрудж і від захвату аж зайшовся сміхом. – Ото вже він буде голову ламати, хто це йому прислав. Та індичка, мабуть, удвічі більша від Крихітки Тіма. Навіть Джо Міллер [13] ніколи б не придумав такої штуки – послати індичку Бобові!

Перо погано слухалося його, але він усе-таки надряпав адресу і зійшов униз, – відімкнути вхідні двері. Він стояв, чекаючи управляючого, і тут погляд його спинився на дверному молоткові.

– Я любитиму його до кінця моїх днів! – скрикнув Скрудж, погладжуючи молоток. – Але ж я й не дивився на нього колись. Яке в нього чесне, відкрите обличчя! Чудесний молоток! А ось й індичка! Ура! Ура! Як поживаєте? Веселого Різдва!

Яка ж це була індичка! Сумнівно, щоб ця птаха могла коли-небудь триматися на ногах – вони б підломилися під її вагою, як дві соломинки.

– Ні, вам її не доволокти до Кемден-Тавна, – сказав Скрудж. – Доведеться найняти кеб.

Він говорив це, задоволено посміюючись, і з усмішкою заплатив за індичку, і з усмішкою оплатив кеб, і з усмішкою розплатився з хлопчиком, і з усмішкою опустився, засапавшись, у крісло, і сміятися ще, аж доки сльози не потекли в нього по щоках.”

Чому саме індичку? Це давня традиція!  До святкового столу англійці подають запечену індичку з картоплею. Причому птах готується в духовці по сімейним рецептом таким чином, що залишається ніжною і соковитою. На півночі і півдні Сполученого Королівства в якості прикраси столу виступають смажений або копчена гуска, але все-таки індичка більш популярна. Колись птах вважалася делікатесом, і селяни обходилися гусаком або навіть кроликом, готували ростбіф. Але вже до середини XIX століття, при королеві Вікторії, смажена індичка стала неодмінним блюдом на святковому столі. Саме тому Скрудж забажав купити саме цю птицю.

Як же її готували?

Інгредієнти:

• Індичка — 6 кг;
• Бульйон або вода — 3 стакани;
• Масло вершкове — 200 грамів;
• Розмарин — 3 чайні ложки
• Кмин — 3 чайні ложки;
• Шавлія — 3 чайні ложки;
• Сіль — 3 чайні ложки;
• Перець — 3 чйні ложки;
• Журавлина сушена — 3 столові ложки;
• Апельсин — 1 штука;
• Цибуля — 1-2 штуки;
• Морква — 1-2 штуки;
• Селера — 2 гілочки

Спосіб приготування:

1. Готуємо маринад. У блендері або будь-яким іншим способом подрібнюємо 3 столові ложки сушеної журавлини. Кладемо в миску. Додаємо 3 чайні ложки солі, 3 чайних ложки чорного меленого перцю, 3 чайні ложки кмину, 3 чайні ложки розмарину, 3 чайні ложки шавлії або інші спеції за вашим вибором, перемішуємо.
2. Додаємо 200 грамів м’якого вершкового масла і все добре перемішуємо. Замість вершкового масла можна додати будь-який жир. М’ясо індички ніжне і дієтичне. Індичка, запечена в духовці, — це дуже смачне і ароматне блюдо.
3. Очищену, вимиту і обсушену тушку індички масою 6 кілограм змащуємо підготовленим маринадом. Змащуємо під шкірою, акуратно піднімаючи шкіру руками, Обмазуємо тушку всередині. Кладемо підготовлену тушку індички на решітку грудкою вгору.
4. Всередину кладемо розрізаний навпіл мандарин або половину апельсина, 1-2 моркви, 1-2 цибулини і 1-2 гілочки селери. Зв`язуємо між собою ніжки індички і прив’язуємо крильця до тушки.
5. У деко наливаємо 3 склянки води. У духовку, розігріту до 230-250 градусів Цельсія, ставимо деко з водою і відразу над ним грати з індичкою. Зменшуємо температуру до 180 градусів і випікаємо 15-30 хвилин на кожен кілограм ваги.
6. Час випікання залежить від того, як працює духовка і від розміру індички, тому точний час назвати не можна. Готовність можна перевірити термометром для м’яса: температура всередині грудки повинна бути 65-70 градусів Цельсія. У процесі випікання, кожні 30 хвилин поливаємо індичку соком з дека.
7. Готову індичку виймаємо з духовки і даємо відпочити 20-30 хвилин. Через 30 хвилин можна подати індичку до столу, видаливши нитки.

Звичайно, самому таку страву важко приготувати, проте, запропонуй мамі цей рецепт. Можливо, у вашій родині з`явиться нова Різдвяна традиція з приготування цієї страви!