30 августа 1922 года в селе Новоскелюватка (ныне Казанковского района Николаевской области) родился украинский поэт-юморист и сатирик Павел Прокофьевич Глазовой, автор 13 книг сатиры и юмора, 8 книжек для детей.
Больше смотри здесь
Это любимый украинский «смехотерапевт» последнего времени. Его произведения зажигают не только взрослые, но и юные сердца, подбадривают в трудные минуты безнадежности. Многие произведения с радостью читают уже несколько поколений школьников. А какие юморески Павла Глазового нравятся тебе?
Читай и смейся на здоровье!
Де беруться діти
— Де взялися ми? — онуки спитали в бабусі.
А бабуся пояснила в старовиннім дусі:
— Тебе знайшли на капусті, тебе — в бараболі.
Тебе знайшли під вербою, тебе — на тополі.
Тебе знайшов на соломі біля клуні татко… —
І тут раптом обізвалось якесь онучатко:
— От сімейка, так сімейка! Хоч тікай із дому.
Хоч би одне появилось на світ по-людьському…
Нинішні дівчата
Докоряє дід онуці:
– Дивні нині діти.
Розучилися дівчата
Навіть червоніти.
А колись були дівчата
Дуже соромливі.
Скажеш слово – червоніли,
Як той мак на ниві.
А онучка аж руками
Вдарила об поли:
– Я, дідусю, уявляю,
Що ви їм мололи!
Красотульки
У крамницях, у пивницях —
Дуськи, Муськи, Люськи.
Ти до них — по-українськи,
А вони — по-руськи.
Станеш, глянеш: мамо рідна,
Господи мій, Боже!
Наяложене, патлате,
На чортяку схоже,
Стан свинячий, погляд вовчий
І усмішка кінська…
Нащо таким красотулькам
Мова українська?
Не в своїй тарілці
Прибув Сава до Києва
З дружиною в парі.
Продавали сало, м’ясо,
Яйця на базарі.
З покупцями торгувались,
З людьми говорили.
Потім пішли Хрещатиком
На Дніпрові схили.
А як звідти повертались,
Мовив Сава жінці:
— Давай «чтокать»,
бо невдобно,
Що ми українці.
Представляете, я даже не подозревала, что Глазовой с Николаевской области! Теперь когда зададут выучить какую-нибудь смешинку, буду учить только его произведения.