Сь
огодні виповнюється 140 років від дня народження відомої галичанки, української поетеси та освітянки – Марійки Підгірянки.
Більшість своїх творів поетеса написала для дітей і про дітей. Основні мотиви віршів Марійки Підгірянки — мрії про краще майбутнє народу, оспівування краси рідного краю, природи Карпат. Авторка щедро використовує фольклорні мотиви, її вірші ніжні і легкі, часто нагадують українські народні пісні («Співанки», «Вечір», «Що роблю я, що я дію»).
Хоч сторони всі світу
Чотири я зійду,
Та сторони такої,
Як рідна, не знайду.
На північ чи на південь,
На захід, схід піду –
У рідну сторононьку
Я завжди шлях знайду
У радянські часи за життя Марійки Підгірянки її книги не видавалися, окремі вірші з’являлися лише в журналах. Потім у видавництвах Львова та Києва вийшли друком маленькі збірки для дітей: «Безкінечні казочки», «Грай, бджілко», «Ростіть великі», «Школярики йдуть».
За роки незалежності побачили світ у видавництвах Києва, Ужгорода, Коломиї, Івано-Франківська книжки «Розповім вам казку, байку», «Гарний Мурко мій маленький», «Безкінечні казочки», «Зіллюся з серцем народу», «Краю мій, рідний», «Учись, маленький», «Три віночки», «Мелодії дитинства», «Мати-страдниця».
2009 року син поетеси Маркіян Домбровський профінансував видання найповніше зібрання творів Марійки Підгірянки великим томом «Для Вкраїни вірно жиймо».
Послухати уривки з творів поетеси можна на ресурсі НБУ для дітей “Почитайко”
А для вас на останок ще один чудовий вірш поетеси.
На зеленій гілці пташка співала.
Мила, звучна співанка сад звеселяла.
Та зловила дівчинка пташку співучу,
Та й закрила пташку в клітку блискучу.
І дає їй їсти, водичку носить.
– Співай мені співанки! – пташечку просить.
Не їсть, не п’є пташечка, сидить тихенько,
Опустила крильця, ниє серденько.
– Чом не хочеш, пташечко, їсти й пити?
Чи в золотій клітці зле тобі жити?
– На зеленій гілочці любо співати,
А в золотій клітці треба вмирати…
Бо в саду на гілочці – вільні крила,
А золота клітка – то могила…
Пожаліла дівчинка пташку співучу,
Відчинила кліточку, гарну, блискучу.
Стрепенула пташечка крильцями над нами,
Задзвеніла співанка полум, лугами.
Залишити відповідь