by George Charles Beresford, black and white glossy print, 1920
Англійський письменник Герберт Веллс увійшов у світову літературу як автор популярних романів “Машина часу”, “Невидимець”, “Війна світів” та ін. Перу його належать також соціально-побутові романи, оповідання, публіцистичні праці, філософські трактати тощо. Але в свідомості читачів він залишається передусім як письменник жанру науково-соціальної фантастики.
Народився 21 вересня 1866
в передмісті Лондона Бромлі. Його батько був садівником, потім професійним гравцем в крикет; пізніше утримував крамницю, проте розорився. Мати, щоб «витягнути» сім’ю працювала служницею в багатому будинку (пізніше описаному Веллсом в романі «Тоно Бенге»). Освіту одержав у класичній школі Мідхерст і в Кінґз-коледжі Лондонського університету. Після учнівства в торговця мануфактурою і роботи в аптеці побував вчителем у школі, викладачем точних наук і помічником природознавця, пропагандиста дарвінізму Томаса Гекслі.
До 1893 року відносяться його перші публікації як есеїста і новеліста в популярних газетах і журналах: «Pall Mall Gazette», «Pall Mall Budget». Це дозволяє йому розлучитися з викладацькою діяльністю і стати журналістом не обтяженим будь-якою службою (free-lance journalist). До того ж він отримує замовлення на серію повістей і новел з науковим нахилом.
Веллс називає себе «соціалістом», проте «не по Марксу». У 1903 році він вступає в Фабіанське товариство, проте скоро у 1909 році виходить з нього.
Протягом творчого життя (з 1895) Веллс написав близько 40 романів і багато оповідань, більше десятка полемічних творів на філософські теми і приблизно стільки ж робіт про перебудову суспільства, дві всесвітні історії, близько 30 томів з політичними і соціальними прогнозами, більше 30 брошур на теми про Фабіанське товариство, озброєння, націоналізм, загальний мир тощо, 3 книги для дітей і автобіографію.
Його першим художнім твором був роман «Машина часу» (The Time Machine,1895<) — про подорож винахідника у віддалене майбутнє. Потім з’явилися «Острів доктора Моро» (The Island of Dr. Moreau, 1896), «Людина-невидимка» (The Invisible Man, 1897), «Війна світів» (The War of the Worlds, 1898), «Перші люди на Місяці» (The First Men in the Moon, 1901, екранізований 2010 року каналом ВВС — span style=”color: windowtext; text-decoration: none; text-underline: none;”>«Перші люди на Місяці»), які розповідали, відповідно, про пересадження людських органів диким звірам, про невидимість, вторгнення марсіан на Землю і подорожі на Місяць. Ці романи забезпечили письменникові славу найзначнішого експериментатора в жанрі наукової фантастики і показали його здатність зробити правдоподібною найзухвалішу вигадку. Згодом у подібних творах, наприклад у романі «Звільнений світ» (The World Set Free, 1914), він сполучив наукову вірогідність з політичними прогнозами про прийдешню всесвітню державу. Теза про науку, здатну створити всесвітню державу, у якій людина зможе розумно використовувати свої винаходи, з наснагою повторюється у всіх книгах Веллса, однак його оптимізм знищила Друга світова війна, після чого він в розпачі написав книгу «Розум на краю своєї натягнутої вузди» (Mind at the End of Its Tether, 1945) де пророчив вимирання людства.
У своїх творах письменник демонструє неабиякий талант у зображенні характерів і побудові фабули, приправляє оповідання гумором, та інколи сюжет витісняють роздуми про науку, лекції про всі мислимі і немислимі предмети, відгуки на актуальні події, так що лише деякі з його творів містять складові, які можуть гарантувати їм довговічність. Багато творів автора в тій чи іншій мірі автобіографічні. Веллс визнав, що єдина книга, у якій заявлені найістотніші ідеї його життя, це «Що ми робимо зі своїми життями?» (What Are We to Do With Our Lives? 1931).Хоча деякі критики визначають автобіографічний слід в оповіданні «Двері в стіні», де сюжет є філософськи завуальованою метафорою до роздумів автора щодо суїциду. У творі двері символізують перехід до довгоочікуваного потойбічного життя. Протагоніст не наважується на самогубство, але пізніше згадує той шанс і жалкує. А найважливішою своєю працею вважав «Праця, багатство і щастя людства» (The Work, Wealth, and Happiness of Mankind, 1932). Однак до широких читацьких кіл він пробився завдяки книзі «Нарис історії» (The Outline of History, 1920), яка багато років була в списках бестселерів.
Залишити відповідь