Привіт, мої любі друзі!
Хочу представити вам книгу відомого німецького письменника Міхаеля Енде «Момо».
Автор більше знаний сучасним читачам «Нескінченною історією», хоча й за повість-казку «Момо», написану 1972 року і перекладену тридцятьма мовами, у 1974 році він був відзначений «Німецькою премією літератури для дітей». Повість адресована дітям середнього шкільного віку, однак і мене – дорослого читача – зачепила за живе.
Як і кожна справді талановита книжка, «Момо» залишається надзвичайно актуальною і в наш час. Навіть дивно, що тексту вже понад сорок років! Адже Міхаелю Енде вдалося в нім передбачити реалії сьогодення: катастрофічну нестачу часу, якого заклопотані батьки навіть не мають вдосталь, щоб приділяти своїм дітям. Увагу й тепло заміняють на щораз технічно досконаліші забавки, в яких, однак, немає душі. Діти натомість втрачають здатність вигадувати ігри, фантазувати , а також – по-справжньому дружити.
Жителі містечка перестають бачити дрібні щоденні радощі – насолоджуватися працею, спілкуванням чи навіть обідом. У книжці є сцена, де Момо, приходить до давнього приятеля, у якого замість привітної кав’яреньки – щось на зразок ресторану швидкої їжі. І знервовані люди штовхають її в черзі, коли вона розмовляє з власником, аби хутчіш оплатити і проковтнути страви – вони ж бо економлять час!
Що найважливіше у цій чудовій філософській казці? Чи вдасться Момо стати на боротьбу з Сірими панами, що крадуть у людей час? Чим закінчиться ця дивовижна історія?
Відповіді на ці та багато інших запитань отримаєте, прочитавши цю дивну книгу!
Залишити відповідь