Всім привіт! Сьогодні моя розповідь ось про цю чудову книгу:
Владимирська, Г. О. Хлопчик, якого подарували цуцику [Текст] : повість : [для дітей мол. та серед. шк. віку] / Г. О. Владимирська, П. О. Владимирський ; пер. з рос. І. М. Андрусяка ; [авт. післям. Д. Сабол] ; худож. Ю. Тверітіна. – Київ : Грані-Т, 2011. – 80 с. : ілюстр. ; 21 см. – (Книготерапія).
Скажу відверто – вона мені дуже сподобалася. Кожна дитина у своєму житті мріє, щоб їй подарували якусь живу істоту – песика, кішечку, рибку, папужку тощо. І немає значення, якої породи, масті, кольору – головне, щоб це був саме її маленький, теплий і люблячий друг.
Ось і Олесь мріяв, про свого маленького друга.
“Дорога мамо! Поздоровляю тебе з Новим, дві тищі шерстим роком! Бажаю тобі Щастя, Здоров’я, втілення всіх планів і успіхів в особистому житті та на роботі! З нагоди Нового року прошу подарувати мене цуценяті! Обіцяю і урочисто клонюсь! Завжди виводити й годувати його! Мити йому лапи і чистити зуби та вуха перед сном! Твій син Олесь Кайдашенко”.
І, хоча мама була проти такого подарунка, Олесь та його цуценя все ж таки зустрілися!
“… – Привіт! – подумало цуценя. – Мені подобається, як ти пахнеш. Ти їв смачний сніданок: грінки і молоко. І ще в тебе легкий подих.
– Ти – біле цуценя! У тебе на лобі маленька зірочка з шерсті! А лапи товсті, як у тигреняти. Може, ти білий амурський тигр? І тебе випадково вважають цуценям! Який ти гарний. Ти мій! Мій власний! Я стану для тебе всім. А ти для мене. Я ніколи й нікому не дозволю тебе образити!…”
Залишити відповідь