Вітаю вас, мої улюблені читачі блогу про здоров’я. Сьогодні нашим гостем буде смачний і корисний гранат.
Гранат — вид рослин із роду гранат родини дербенникових з їстівними плодами. Класифікований як ягода, плід граната становить близько 5−12 см в діаметрі. Це червоний, круглий і схожий на червоне яблуко плід зі стеблом у формі квітки. Шкірка граната товста і неїстівна, але всередині є їстівне насіння. Кожне насіння оточене червоним, соковитим і солодким насіннєвим покриттям.
Назва «гранат» перекладається з латинської як «зернистий». Саме гранат дав назву мінералу і зброї. Гранати вибухають і обсипають все навколо осколками, точно так же, як і ця ягода, якщо її розламати.
З давніх часів на Сході гранат шанують як короля всіх фруктів. Вогненно-червоний вінець на його вершині навіть за зовнішнім виглядом робить гранат особливим і виділяє його серед інших фруктів. Існує повір’я, що саме оригінальні чашолистки підказали людям форму корони.
У багатьох народів квітки й плоди граната вважаються символом багатства, достатку і родючості. Ще у священній книзі мусульман Корані сказано, що гранатові дерева ростуть в райському саду. У тому ж райському саду, але вже в Біблійному переказі про Едем, за однією з версій саме гранатом, а не яблуком, змій спокусив першу жінку – Єву. Саме гранат і є справжнє «райське яблуко».
Зображення граната знайдені на єгипетських пірамідах, на давньовізантійських тканинах, в орнаментах стародавніх греків і арабів. Єгипетські фараони дуже цінували свіжовичавлений сік граната і вживали його кожен день, вважаючи його чудодійним, здатним зміцнювати не тільки тіло, а й дух. Стародавні єгиптяни та ассирійці часто зображували у своїх скульптурах гранат, як священне дерево або «древо життя».
У давньогрецькій міфології гранату віддано особливе місце. Стародавні греки вірили, що вживання граната в їжу призводить до безсмертя. Може тому в грецьких міфах улюбленою їжею богів Олімпу були саме плоди граната.
Ще одна легенда говорить про те, що перше гранатове дерево на Кіпрі було посаджено богинею любові Афродітою. Можливо, в цьому повір’ї і лежить коріння традиції ламати гранат на грецькому весіллі, що символізує родючість, а сам гранатовий сік користується репутацією «любовного зілля».
У Китаї, також прийнято на весіллі з’їдати солодке насіння граната, тим самим благословляючи молоду пару, а картина із зображенням стиглого граната є популярним весільним подарунком.
Гранати мають чималий склад поживних і корисних для здоров’я речовин. Плоди граната містять вітаміни С, В6, В12, клітковину, мінеральні речовини й мікроелементи: фосфор, кальцій, марганець, йод, магній, залізо, калій, натрій. У гранатовому соку знаходиться від 8 до 20% цукру (глюкоза і фруктоза), до 10% винної, лимонної, борної, яблучної, щавлевої, янтарної та інших органічних кислот, фітонциди, азотисті та дубильні речовини, танін, зола, сірчанокислі, хлористі та інші солі.
Гранат добре втамовує спрагу, підіймає апетит, сприяє утворенню еритроцитів і виробленню гемоглобіну, є відмінним біогенним стимулятором. Діти, що часто вживають гранати, відрізняються кмітливістю, і повнотою сил.
При гіпертонії регулярний прийом в їжу плодів граната поступово знижує артеріальний тиск у гіпертоніків.
Гранат добре зміцнює імунітет, стінки судин, нервову систему і поліпшує кровотворення. Його так само рекомендують літнім людям і людям, що перенесли хірургічні операції.
В медицині застосовується шкірка плодів, квітки, кора і кісточки граната, з них роблять різні лікарські препарати, настойки й відвари для лікування недокрів’я, діареї, стоматиту, кон’юнктивіту, опіків та інших захворювань.
Шкірка граната виступає як засіб від діареї. Відвар шкірки та квітів граната широко застосовують як протизапальний засіб для полоскання горла.
Гірка на смак шкірка граната вважається гарним засобом для закріплення шлунка при розладах, а також виступає як засіб від діареї. Шкірка містить алкалоїди пельтьєрин, ізопельтьєрин і метилізопельтьєрин, вони володіють сильною протиглистовою дією. Білі перетинки між зернами граната, висушені й додані в чай, покращують нервову систему, а самі зерна навіть можуть знизити артеріальний тиск.
Настій з квітів і плодів граната – одне з кращих випробуваних найдавніших кровоспинних засобів.
Гранатовий сік – рекомендується при захворюваннях органів кровообігу, серця, нирок, печінки, легенів, сприяє нормалізації кров’яного тиску. Згідно з нещодавнім дослідженням, естрогени, що містяться в гранаті, здатні у жінок боротися з депресією. Сік містить 15 амінокислот, майже половина яких може міститися лише в м’ясних продуктах. Таким чином, гранат є просто незамінним продуктом для вегетаріанців, які повинні замінювати тваринні білки на рослинні.
Сік граната корисний при діабеті, вживання по 60 крапель соку 4 рази на день до їжі істотно знизить рівень цукру в крові. Вживання гранатового соку захищає від ракових захворювань. Особливо рекомендують його пити людям, що перенесли опромінення та тим, хто працює з радіоактивними ізотопами або живе в зоні підвищеної радіації.
Гранатовий сік добре допомагає при простудних захворюваннях: респіраторних інфекціях, ангіні, кашлі, бореться з високою температурою, є протизапальним засобом. Розведеним соком радять полоскати горло при ангіні.
Гранатові кісточки — цілком безпечні для людини й не сприяють запаленню апендициту або утворенню запору, як вважають деякі люди. Навпаки, кісточки покращують активність кишківника. Окрім того, вони містять безліч масел, які сприятливо впливають на шкіру, судини та серце.
Але часте вживання соку призводить до пошкодження зубної емалі, тому краще пити його розбавленим. Людям, схильним до алергії на яскраві фрукти та овочі, вводити гранат в раціон потрібно з обережністю, оскільки цей фрукт може викликати загострення алергії. Не рекомендується плід при реактивному панкреатиті, виразці шлунку, гастриті, через те, що містить велику кількість кислот.
Бажаю вам міцного здоров’я і до нових зустрічей!
Залишити відповідь