Володимир Сосюра народився 6 січня 1898 року у Дебальцевому на Донбасі. Невдовзі після народження Володимира родина Сосюр переїжджає до селища Третя Рота (нині – Верхнє, що входить до міста Лисичанська на Луганщині), де й минають дитячі роки поета. Восени 1918 року він – у складі робітничого загону – бере участь у повстанні проти гетьмана, а вже взимку вступає добровольцем до армії Української Народної Республіки, потрапляє в полон до денікінців. Його навіть засудили до розстрілу, проте Сосюра залишився живий.
Ми пройшли золотими ланами,
крізь огонь і синяву пройшли,
та навіки, навіки за нами –
оселедець, погони та шлик.
У 1920 році він був мобілізований до Червоної армії. Націонал-комуніст Володимир Сосюра увійшов у радянську літературу завдяки поемі «Червона зима» (1921 рік). Сьогодні її б назвали «прорадянською», сам же Сосюра згадував, що її критикували за «махновськість».
Але Володимира Сосюру не можна назвати абсолютно лояльним до радянської влади. Його книгу «Серце» було заборонено, у 1934 року його виключили з партії та відправили до психіатричної лікарні, а за вірш «Любіть Україну» у радянській газеті «Правда» Сосюру назвали «націоналістом» та «продажним бандерівцем».
Цікаво, що і зараз вірші Сосюри залишаються актуальними. Наприклад, рядок відомого вірша «Любіть Україну»…
Як та купина, що горить — не згора,
живе у стежках, у дібровах,
у зойках гудків, і у хвилях Дніпра,
і в хмарах отих пурпурових,
в грому канонад, що розвіяли в прах
чужинців в зелених мундирах,
в багнетах, що в тьмі пробивали нам шлях
до весен і світлих, і щирих.
Цей вірш став візитівкою сучасної України. Так із днем незалежності Україну привітало посольство Великої Британії, прочитавши вірш Сосюри.
Поет упродовж 30 років потай писав поеми «Розстріляне безсмертя» та «Мазепа». Вони були опубліковані через 23 роки після смерті Володимира Сосюри.
Залишити відповідь