У кожного із нас є один друг, якого ми боїмося втратити. Це не обов’язково людина. Інколи й тварина може стати відданим товаришем. З цим погодився б Хуан Рамон Хіменес — автор книги «Платеро і я». Віслюк став для чоловіка слухачем, другом, може навіть братом. Сто років назад автор випустив збірку прозових ліричних творів, а оповідання не втратили актуальності. Причина проста — у них є душа.
Хуан Рамон Хіменес — іспанський поет, лауреат Нобелівської премії.
«Платеро і я» — збірка оповідань. Історії написані різні: сумні, веселі, журливі, життєві, інколи — вигадані. Книга схожа на подорож до іспанських міст Севільї та Могеру, вулицями яких крокує поет разом зі своїм віслюком Платеро. Осел став для літератора не просто домашнім улюбленцем, а приятелем. Тварина першою слухала нові вірші іспанця, а також його розповіді та роздуми.
У кожного твору окрема тема: дружба, природа, спогади, жінки, життя. Однак ідея збірки незмінна — любов. Хіменес був сповненим любові до всього живого: тварин, дітей, людей, природи.
У книзі знайдеться безліч прикладів любові поета до всього живого. Однак трапляються і сумні історії, навіть трагічні. Не дарма збірка позначається Андалузькою елегією. У багатьох творах щастя переплітається з горем, радість — зі смутком, добро — зі злом. Від цього книга стає непередбачуваною, бо не знаєш, чого чекати від наступної розповіді.
Платеро згадується майже в кожному творі. Віслюк не головний герой, але основний слухач. Саме йому поет присвятив книгу зі своїм роздумами, переживаннями, стражданнями, спогадами і мріями, яку через сотню років читаємо ми.
Кожен знайде у книзі щось своє, якщо захоче!
Цікавий факт.
Платеро — це назва породи віслюків, з іспанської platero перекладається як сріблястий, власне так і виглядають віслюки цієї породи.
2014 рік було оголошено “Роком Платеро” в Могері (Андалусія). Цей невеличкий населений пункт – батьківщина Хіменеса, став місцем подорожі його героїв.