Суботик повертається в суботу!

Маар, П. Машина для здійснення бажань, або Суботик повертається в суботу [Текст] : пригодницька повість : [для мол. та серед. шк. віку] / П. Маар ; пер. з нім. Є. Горевої; мал. автора. – 5-тє вид. стереотипне. – Вінниця : Теза, 2016. – 186с. : іл. ;  – (Пригодницька бібліотека).

Люди часто люблять загадувати бажання, навіть найдивовижніші. Чи завжди вони здійснюються? На це питання відповісти складно, оскільки все залежить від багатьох причин. Можливо, тому люди за всіх часів мріяли про якісь чудернацькі машини, що здійснювали б їхні бажання. Така машина була і в героїв повісті-казки німецького письменника Пауля Маара «Машина для здійснення бажань, або Суботик повертається в суботу». Службовець Пеппермінт познайомився з казковим рудоволосим чоловічком на ймення Суботик. Ця дивовижна істота, маленький зелений гном, перевернула усе життя шанованого пана, внесла певний безлад у його будні. Та, найголовніше, Суботик здивував дорослого чоловіка найбільш важливим зізнанням про те, що пан Пеппермінт, виявляється, є татом казкового гнома. І тепер пан із нетерпінням чекає суботи, бо його зелений синок повертається лише в суботу. А ще у батька з сином була машина для здійснення бажань. Можна було забажати будь-що, головне правильно сформулювати свою думку. Татко не завжди це робив правильно, а Суботик намагався поправити його. Пан Пеппермінт за допомогою машини бажань отримав багато грошей, автомобіль, смачну їжу, навчив папугу розмовляти. Разом із сином вони потрапили на безлюдний острів. Суботик зробив там курінь, діставав із пальм кокоси, знаходив банани й ананаси ї годував ними свого любого татуся. Окрім того, у Суботика на обличчі були сині цяточки, які теж мали чарівну властивість: вони могли здійснити будь-яке бажання. Але після кожного здійснен­ня мрії цяточки зникали. І ось, коли машина зламалася, у Суботика залишилася лише одна чарівна цяточка. Що попросить дорослий чоловік? Гроші, машину, їжу…

Але, виявляється, це не є головним, бо не приносить щастя. Може попросить сміливості, мужності, віри в свої сили, примирення із шкільним товаришем паном Понедількусом? Та пан Пеппермінт попросив найголовніше: щоб його зелений синок Суботик залишався з ним назавжди. І це зробило їх обох щасливими. Так, засобами повісті-казки Пауль Маар підводить читачів до думки, що найголовнішим у світі є родина, тепло рідного дому, піклування одне про одного. Це і є найбільше людське щастя.