Гудрун, М. Я – бо знаю, де висить ключ : пер. з нім. / Гудрун Мебс, Олена Мовчан; пер. Ігор Андрущенко; Худож. Ярослав Коломійчук.– К. : Грані-Т, 2009.– 96 с. : іл.
Як вдало він усе провернув! Просто клас! Мама поїхала у своїх справах, а Роберт не пішов у жоден табір – хай їм грець, отим таборам! Він повернувся додому, в такий любий будиночок у затінку олив, і тепер кілька днів, аж кілька днів буде сам-самісінський – великий Роберт, мудрий Роберт, Роберт-герой!
Ще б пак: він-бо знає, де висить ключ…Ось лише справа в тому, що води залишилось усього одна пляшка, та й їжі не густо. І ні тобі віконниць прочинити, ні з дому висунутися – маленькі-бо діти не можуть бути самі…Із такими серйозними проблемами стикається герой психологічної повісті німецького письменника Ґудруна Мебса, і йому успішно вдається з ними впоратися – завдяки допомозі друга. А ти б упорався? Щоб дати відповідь на це питання, слід прочитати книгу від початку і до кінця!
Я, Почитайка, впевнена що ви так і зробите!
Друзі, у цієї книги є авторка, і звуть її Ґудрун (https://de.wikipedia.org/wiki/Gudrun_Mebs), а значить вона не може бути ні письменником, ані відмінюватися в родовому відмінку як “Ґудруна”. Зразу видно, що читачі мало читають скандінавської класики, у першу чергу саг. 🙂
Дякуємо, Ігоре, за слушне зауваження.