Доброго усім дня! Зі святом вас!
Сьогодні 19 січня – Хрещення Господнє – третє і завершальне велике свято різдвяно-новорічного циклу, яке в народі має назву Йордан, або Водохреще.
Опівночі перед Водохрещем вода в ріках, як вірили селяни, хвилюється. І вважалосяся, що набрана з річки опівночі перед Водохрещем вода — цілюща; вона зберігалась у «знаючих» селян за образами на випадок поранення або тяжкої хвороби.
Ще за тиждень перед Водохрещем колись парубоча громада, а пізніше окремі господарі — «спеціалісти» —прорубували на річці ополонку, випилювали з льоду великий хрест. Вранці ж 19 січня у церкві відбувалося Богослужіння. Після нього весь народ ішов процесією на річку до хреста.
До річки на Водохреще йшли всі: старі, молоді і діти. Кожен ніс із собою пляшку або глечик на воду. Після недовгої відправи священик занурював в ополонку хрест і освячував воду. Тоді вже можна підходити до ополонки і набирати у свій посуд воду.
Всі, хто приїздив на «Йордан» кіньми — чи то верхи, чи то саньми — набирали відрами з ополонки воду і напували своїх коней — «щоб хвороби не боялися та міцніші були».
Навіть і сьогодні цю воду бережуть цілий рік, ласкаво називаючи “водичкою-йорданичкою”. Нею скроплюють оселю, щоб оминало всяке нещастя і гарно велося в домі.
І що цікаво, незрозумілим залишається той факт, як свячена йорданська вода не псується, не смердить, і може довго зберігатися. Дехто схильний вважати, що цьому сприяє срібло від хреста, який священик занурює в воду під час обряду. Проте ця думка є помилковою, оскільки не завжди у воду занурюють срібний хрест, а використовують дерев’яний чи з будь-якого металу, а вода все одно роками не псується.
Тож незабудьте і ви сьогодні набрати собі цієї цілющої води. І нехай у вашій хаті панує добро і щастя! Зі святом!
Восхищена как всегда
Спасибо за статью, всегда рад почитать вас!
Спасибо. Прочитал с интересом. Блог в избранное занес
Восхитительно
Мне кажется очень полезная штука.
Не блог, а поток хороших новостей. Как у вас так получается?