Сьогодні свій день народження відзначає відома миколаївська поетеса і прозаїк Людмила Яківна Чижова.
Люба наша Людмило Яківно!
Чарівна наша пані,
Від душі вітаємо.
В день народження краси
І добра бажаємо.
Квітів цілі океани
І слова прекрасні
Хай лунають для вас завжди
І дарують щастя.
Посмішка із вуст нехай
Кожен день не сходить.
Все, що в планах ваших є
Справдиться, виходить.
Сьогодні свій день народження відзначає видатний український поет, публіцист, есеїст, перекладач, лауреат Шевченківської премії, голова Миколаївського вiддiлення спілки письменників України Дмитро Дмитрович Кремінь.
Колектив бібліотеки і юні читачі щиросердно вітають Вас, Дмитре Дмитровичу, із днем народження! Зичимо Вам міцного здоров’я, невичерпної енергії, окриленого настрою, нових дивовижних, геніальних рядків. Миру, щастя і добра вам і всій вашій родині. Завжди раді бачити Вас у нашій бібліотеці!
Гридін, С. Кігтик Ковбаско [Текст] : [повість : для серед. шк. віку] / С. В. Гридін ; [худож. Андрій та Діна Нечаєвські]. – Львів : Вид-во Старого Лева, 2015. – 152 с. : іл.
«Котя-кицюня, їстоньки хочеш? Киць-киць… Ходи сюди, манюня! Ходи сюди, гарнюня… Киць-киць!» – так і хочеться сказати, дивлячись на такого симпатичного котяру на обкладинці цієї книги. Рудий, вгодований, ще й ім’я відповідне – Кігтик Ковбаско. Просто ням-ням, а не котяра! А що ж там, під обкладинкою? Пригоди? Чарівництво? Багато чого є під обкладинкою… Хлопчик Олежик Дерихата (Це ж треба, яке прізвище! І прізвиська краще не вигадаєш!) – хлопчик звичайний. Читати любить, фізкультуру – ні. І, звісно, має проблеми зі спортом. Та й з батьками не завжди знаходить спільну мову: «Ну, чому дорослі на всі дитячі проблеми мають тільки два питання: «Не захворів?» або «Погану оцінку отримав?» Невже у нас, дітей, інших придибенцій не може бути?» – знайома ситуація, чи не так?.. Ця цікава, весела, пригодницька і часом повчальна історія саме для вас – дітей молодшого шкільного віку. Хоча й дорослі можуть нею розважитись. А дехто навіть замислиться.
Уважаемые читатели!
Сегодня мы продолжаем тему о видах памяти человека. Следующим видом памяти является моторная, или двигательная память человека. Что ж, приступим к знакомству с ней.
Двигательная (моторная) память представляет собой психологический процесс запоминания, хранения и воспроизведения различных движений, которые как бы запрограммированы и в случае необходимости выполняются человеком всегда одинаково. К таким движениям относится письмо, ходьба, и другие повседневные наши движения.
Для развития данной памяти я предлагаю простые упражнения. Вам понадобятся только лист бумаги и фломастер. Начинайте тренироваться, и вы увидите, что через несколько недель ваша двигательная память значительно улучшится.
Привет, мой дорогой читатель!
Сегодня наша встреча будет посвящена замечательному писателю – Владиславу Крапивину и его лучшим книгам.
Владислав Петрович Крапивин родился в городе Тюмени, 14 октября 1938 года, в семье педагогов Петра Федоровича и Ольги Петровны Крапивиных. Закончил университет, много и творчески работал. Владиславом Крапивиным был создан детский отряд «Каравелла» .
Первая книга Владислава Крапивина «Рейс „Ориона“» вышла в 1962 году в Свердловске.
В настоящее время у В. Крапивина около двухсот изданий на различных языках.
Его книги были включены в «Золотую библиотеку избранных произведений для детей и юношества», «Библиотеку приключений и научной фантастики», «Библиотеку мировой литературы для детей», в японскую 26-томную серию «Избранные сочинения русских писателей для подростков».
Часть произведений Владислава Крапивина были экранизированы.
“Та сторона, где ветер”
В жизни каждого человека случается беда. И порой кажется, что справиться с ней совершенно невозможно. Но несчастье отступает, если рядом оказывается настоящий друг, который разделит с тобой твою боль, поможет выстоять, не сломаться. Это повесть о мальчишках с верными и смелыми сердцами, о настоящей дружбе, о том, как научиться любить и понимать друг друга, сопереживать и вовремя приходить на помощь. 
“Журавленок и молнии”
Невозможно угадать, когда ударит молния. Она всегда бьёт слепо и неотвратимо. Именно так, неожиданно, приходит беда. Как выстоять в трудную минуту? Как остаться самим собой, не предать, найти силы помочь другому в тот миг, когда самому приходится туго? На такие вопросы должен ответить герой романа Владислава Крапивина “Журавлёнок и молнии”.
“Валькины друзья и паруса”
Валька Бегунов – обычный подросток. Онотчаянно мечтает о море, кораблях и приключениях. Но пока он может воплощать свои мечты лишь в рисунках, которые стыдливо прячет от всех. Однако скоро ему придётся проявить стойкость и отвагу, чтобы защитить сначала малышей и их песочный город, а затем и себя: свои убеждения и свои мечты.
Познакомиться с остальными книгами автора можно
на сайте https://www.livelib.ru/author/208184/top-vladislav-krapivin
Малетич, Н. Щоденник Ельфа / Наталка Малетич; худож. оформлення Андрій і Діна Нечаєвські. – Львів: Видавництво Старого Лева, 2015. – 175 с.
Привіт усім! Ця книга для всіх любителів казкових історій. Усі її герої діти – ельфи. Принаймні, такими вони народжуються. А коли починається їхнє школярське життя, тут уже прозорі крила мають набути сили, аби політ вирізнявся прикметами висоти, переможності, товариської підтримки й звичайного порозуміння з колишніми ельфами – батьками. Герої оповідань Наталки Малетич ходять вулицями різних міст і вчаться в різних школах, і вподобання у них неоднакові, та все ж вони багато в чому схожі, коли прагнуть самостійності у вчинках чи втрапляють у халепу. І навіть, якщо ви не вважаєте себе ельфом – книга все одно про вас і для вас!
Уважаемые читатели!
Наверное, вы не раз видели, как у ваших друзей на руке стоит крестик, написанный ручкой. А у родителей все время органайзер пестрит надписями о встречах или важных делах. И время от времени вы ловите себя на том, что забываете важные вещи. Не отчаивайтесь, все поправимо при желании.
Огромное количество информации, получаемой в школе, порой вытесняет из нашей памяти простые вещи. Все дело в том, что в повседневной жизни человек использует только 10% возможностей головного мозга. Если вы часто забываете, что-то важное, пора расширять возможности головного мозга с помощью специальных тренировок.
Андреев Дима, школа № 64, 6-А
7 серпня 1897 року, 120 років тому, в Миколаєві відкрився рух кінної залізниці. Перший маршрут був коротким: від каплиці Олександра II, яка знаходилася на перетині вулиць Соборної та Херсонської, до Військового ринку на Слобідці. Кінна дорога була одноколійною зі спеціальними роз’їздами для пропуску зустрічних конок. Колія була вузькою, шириною в 3,3 фути (1,05 метра). Вагони були полегшеного типу з дахом, укріпленим на чавунних стовпчиках. Для захисту пасажирів від дощу і вітру з даху спускалися щільні фіранки. Сидіння в вагонах були поперечні, розраховані на 26 пасажирів: 20 – у вагоні і 6 чоловік на задньому майданчику. До відкриття першої лінії конки було придбано 10 таких вагонів – 6 літніх відкритих і 4 зимових з поздовжніми ременями для сигналів та 38 міцних коней, яких «навчили» водінню конки. Адже швидкість руху повинна була складати від 7 до 12 верст на годину, не більше і не менше, тому коні повинні були йти рівно, риссю, а не галопом.
Привет, мальчишки и девчонки! Хотите познакомиться с настоящим пиратом, который хранит в своём сундуке множество морских трофеев? Среди них есть ласт водяного, домик русалки и акулий рог! Этот старый морской волк, бороздивший когда-то водные просторы, ни с кем не хочет дружить. Но как раз на крыше своего дома нелюдимый пират обнаружил маленького мальчика….
Чем закончится эта история? Переворочивайте страницы, любуйтесь прекрасными акварельными илюстрациями и… ничему не удивляйтесь. Приятного чтения.