Всім привіт! Знову читаємо віршик про дружбу Лесі Мовчун.
На Місяці
На місяці далекому,
Напевно, Хтось живе.
Телефонує Декому,
До себе в гості зве.
За чаєм і цукерками,
За тортиком смачним
Той Хтось говорить Декому
Своїм баском смішним:
– А я, буває, деколи
Засну і бачу сни,
Що в космосі далекому
Ми, певно, не одні. далее »
Всім привіт! Пропоную сам почитати чудовий вірш про дружбу Лесі Мовчун.
Мав поштивий цап ціпок,
Капелюх і ланцюжок.
І водив на ланцюжку
Пса Дружка по бережку.
Дуже чемний баранець
Ніс цапкові свій ралець*:
Оберемок гілочок
Для маленьких діточок.
На середині містка
Баранець зустрів цапка.
Поставали – ріг до рога.
– Гей, убік! Моя дорога! далее »
Всем привет! И снова о дружбе. Предлагаю вам почитать отрывок из произведения Эрнеста Сетон-
Томпсона “Буйный и Колючая Холка”.
“… Есть ли у животных “совесть”? Смотря что вы разумеете под этим словом. Если способность понять, что нарушение запрета влечет за собой наказание, то все животные имеют «совесть», сообразную с их умственными способностями. Буйный, смышленый от рождения, почуяв за собой вину, вершил суд над собой — сам себе и судья, и присяжные, и прокурор, и свидетель.
Ему запрещалось дразнить барашка — безобидного кучерявого глупышку, и утенка — еще более глупого. Он понимал: его бранят и стегают прутиком за то, что он обижает своих приятелей, и усвоил, что игра, доставляющая ему удовольствие, считается плохой. далее »
Всім привіт. Сьогодні я вам розкажу про “Бродяг Півночі”. Саме таку назву має одна з повістей 
американського письменника, натураліста, мандрівника, захисника природи Джеймся Олівера Кервуда. В ній розповідається про те, як мисливець пов’язав між собою цуценя і ведмедика, що б ті не випали з човна, проте через непередбачену подію ця парочка почала подорожувати разом.
Через деякий проміжок часу мотузка між нашими героями обірвалася, проте, не дивлячись на це, вони продовжили свою подорож разом. Ці тварини разом перенесли величезну кількість пригод і величезний грізлі та лайка так і продовжували товаришувати до кінця свого життя.
Цівавий факт: Перш ніж написати повість Джеймс Кервуд провів три роки серед лісових звірів, вивчаючи їхні повадки.
В нашій бібліотеці є ця книга. Тож, кому цікаво можете прийти і взяти.
Всім привіт! А ви знали, що в Україні є місто, яке так і називається – Дружба. Ні? Ну, тоді я вам розкажу!
Це місто розташоване в Сумської області і лежить у долині річки Журавель і її приток. Це край лісів. 
У минулому тут було три населені пункти: Журавка, Юрасівка та Хутір Михайлівський, перші два – давніші (засновані в другій половині XVII століття). Назву село Журавка одержало від річки Журавель, на якій воно розташоване. У давнину село належало Андрію Гамалію, син якого був однодумцем і прибічником І. Мазепи .
Після Полтавської битви ці села Петро І передав Головіну, нащадки якого продали їх Кочубеям. У 30-х роках XIX ст. навколишні землі купив таємний радник Глухівського повіту Чернігівської губернії мільйонер М. І. Терещенко, який побудував тут цукровий завод. Поряд із заводом виросло робітниче селище, яке М. І. Терещенко назвав іменем свого сина Михайла.
З кожним роком селище зростало. В кінці 1962 року воно переведене в розряд міст районного підпорядкування. 30 грудня 1962 року Хутір-Михайлівський перейменовано в Дружбу. Ця назва символізує дружбу російського, українського та білоруського народів.
Ось так. Більше дізнатися проісторію цього міста можна з Вікіпедії.
Всем привет! Что можете сказать про это фото? Лично я, могу сказать, что здесь сфотографированы настоящие друзья. А как считаете вы? Жду ваши ответы в комментариях.
