Привіт, друзі! Хочу, аби ви познайомилися з чудовим, незвичайним крутивіршиком Сергія Пантюка. 
Коли я його вперше почав читати, навіть не одразу здогадався, що у ньому не так. І тільки на третьому рядку звернув увагу на те, що склади, закінчення у всіх словах помінялися місцями. Клас! Я у захваті від таких віршиків! Чого і вам бажаю!
Розвіршу вам скажі кльові:
Конить скачик по дірбові,
Сходце сонцить, дрім котячить,
Щебетейко солов’ячить.
Раний гарнок. Лерез чоси
Лозять мчі у вербокози
Доді! Госить! Збаг часнути –
Я замовився у плуті!
